Атака дронів на Росію. Що показав масований удар безпілотниками біля Москви та в регіонах

Масований удар безпілотників у кількох областях Росії став найбільшою подібною подією від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Три безпілотники у понеділок увечері впали чи були збиті у Бєлгороді, ще один — над Суражським районом у Брянській області.

Вночі внаслідок удару дрона стався вибух на нафтобазі в Туапсе, і ще один апарат упав в Адигеї. Вранці у вівторок з’явилася інформація про те, що неподалік газокомпресорної станції в Коломенському районі Московської області впав ще один дрон. Російські ЗМІ навіть написали з посиланням на силовиків, що він ніс певний бойовий заряд

Крім того, повітряний простір у Ленінградській області перекрили на деякий час через невідомий об’єкт у небі, передає російське видання "Фонтанка" з посиланням на свої джерела.

Різні джерела повідомляли, що російські військові передали до "Єдиної системи організації повітряного руху" умовний сигнал "Килим", що означає спробу перетину повітряного державного кордону Росії. Після такого сигналу зазвичай усім цивільним повітряним суднам наказують негайно залишити район чи приземлитися.

Міноборони Росії згодом заявило, що проводило тренування "із взаємодії з цивільними органами управління повітряним рухом", повідомивши, що у повітря підіймалися винищувачі.

Про те, чи був у повітрі об’єкт, точної інформації немає.

Офіційні представники Збройних сил України не коментують ці події, але, враховуючи те, що вже понад рік триває повномасштабна війна, під час якої проти Росії вже застосовували безпілотники, є підстави вважати, що і за цими ударами можуть стояти ЗСУ.

Хоча політична влада України вже заперечила це.

"Україна не завдає ударів по території РФ. Україна веде оборонну війну з метою деокупації всіх своїх територій. Це аксіома. У РФ наростають процеси паніки й розпаду, проявом яких є збільшення внутрішніх атак невстановлених літальних об’єктів на об’єкти інфраструктури", — написав у твіттер радник голови офісу президента України Михайло Подоляк.

Крім того, на початку грудня по кількох аеродромах у Саратовській та Рязанській областях завдали ударів безпілотними літальними апаратами. Міноборони Росії звинуватило в них Україну, заявивши, що вона використала старі радянські розвідувальні безпілотники, перероблені в ударні.

Єдиним подібним апаратом, що може долетіти до цих цілей, був Ту-141, запаси яких має Україна.

Про жертв нічого не повідомляють. Руйнування є внаслідок вибуху в Туапсе. Крім того, пошкоджено багатоповерхові будинки у Бєлгороді. Про те, чи всі дрони мали бойову частину з вибухівкою і чи спрацювали ці вибухові пристрої, також точно не відомо.

У цьому ударі є кілька особливостей, які відрізняють його від решти атак.

Вперше безпілотник долетів до Підмосков’я. Це означає, що, по-перше, потенційно під ударом може опинитись і Москва з її урядовими будівлями, критично важливими об’єктами інфраструктури та населенням, яке від них залежить.

Падіння безпілотника в Підмосков’ї, безумовно, матиме і психологічний ефект на мешканців Москви та області. Досі, як зазначають спостерігачі, у столиці Росії війна, яка йде за сотні кілометрів від неї, майже не відчувалася.

Однак після того, як наприкінці січня в Москві на дахах кількох будівель встановили системи ППО, місцеві жителі відзначали у соцмережах, що багато хто сприйняв це з тривогою — такі системи свідчили про можливу реальну небезпеку. Тепер така небезпека з гіпотетичної стала реальною — безпілотник долетів до Підмосков’я.

Відстань від українського кордону до місця падіння дрона в Підмосков’ї становить понад 450 кілометрів. Від Туапсе до лінії фронту в Україні близько 420 кілометрів, а від селища Нове в Адигеї — близько 380 кілометрів.

Ще одна важлива обставина — те, що кілька ударів завдали приблизно одночасно, з різницею в кілька годин. Навіть для країни з розвиненою системою ППО відбивати удар з кількох напрямків важче, ніж долати кризу в одному місці.

Причому вже вранці у кількох російських регіонах місцеві радіостанції та телеканали передали сповіщення про повітряну тривогу. В їхньому ефірі лунали оголошення про "ракетний удар" із закликом — на тлі звуків сирен — негайно пройти в укриття. У російському МНС потім заявили, що це стало наслідком хакерського злому систем оповіщення.

Якщо це справді так, то така акція лише посилить психологічний ефект від самого факту вразливості російської території.

Різні апарати

Крім того, що ця атака була масованою та скоординованою, вона була ще й виконана за допомогою різних засобів.

Судячи з фото з місця падіння безпілотника в Адигеї, він був оснащений турбореактивним двигуном — на знімку добре видно лопатки турбіни.

Удар по об’єкту в Туапсе потрапив до об’єктива камери спостереження. Ймовірно, вона записувала і звук, хоча на кадрах відеоряд і аудіодоріжка не збігаються. Однак, якщо це оригінальний звук, то, судячи з нього, цей безпілотник був оснащений реактивним двигуном, який працював до моменту зіткнення із землею.

Якщо ці удари справа рук ЗСУ, то, найімовірніше, ці реактивні дрони були переробленими радянськими безпілотниками Ту-141. Україна вже застосовувала їх під час ударів по аеродромах дальньої та стратегічної авіації у грудні.

Судячи з фото з місця падіння безпілотника у Підмосков’ї, це був інший апарат. Він зовні нагадує UJ-22 Airborne виробництва української компанії Укрджет. Це менший апарат класу середньовисотних безпілотних літальних апаратів із більшою тривалістю польоту (medium-altitude long-endurance — MALE).

Такі безпілотники на війні зазвичай використовують для розвідки, спостережень та застосування різного озброєння — бомб чи ракет. UJ-22 може скидати невеликі боєприпаси.

Це не дуже великий апарат для такого класу: розмах крил — лише 4,6 метра. Для порівняння, у його "однокласника" TB-2 Bayraktar розмах крил 12 метрів.

UJ-22 Airborne не призначений для роботи як дрон-камікадзе, але його корисне навантаження можна міняти. Він здатен підняти у повітря до 20 кілограмів, але збільшення дальності навантаження може бути знижене. Цей апарат може літати на відстань до 100 км під керуванням оператора, або до 800 км в автономному режимі.

На кадрах, знятих у Бєлгородській області, видно дрон, який обрисами і пропорціями схожий на UJ-22 Airborne, але точно визначити його тип важко.

Те, що під час нальоту застосували такі різні дрони, теж ускладнює роботу ППО. Річ у тому, що кожна з цих цілей має свої особливості. Ту-141 — великий металевий об’єкт, який добре помітний на екранах радарів. Він може летіти на невеликій висоті й досить високій швидкості. Його мітка на екрані відповідатиме реактивному винищувачу.

UJ-22 на екрані радарів видно значно гірше — у його конструкції застосовують вуглепластик, та й сам апарат, що летить досить повільно на невеликій висоті, погано бачать наземні локатори. З проблемою відстеження пусків далеких дронів зіткнулися у ЗСУ, коли Росія почала обстрілювати територію України дронами "Шахед-136" іранського виробництва.

Повідомлення про пожежу в Туапсе надійшло близько другої години ночі. Очільник Адигеї повідомив, що вибух у районі селища Новий також зафіксували приблизно в цей час. В обох випадках, ймовірно, застосовували Ту-141.

Повідомлення про удари безпілотників по Бєлгороду почали надходити напередодні увечері. Коли збили безпілотник в Брянській області, не повідомляється. Про інциденти у Московській та Ленінградській областях повідомили у вівторок вранці.

Те, що всі ці удари відбувалися хвилями, також могло ускладнити роботу ППО. Якщо дійсно застосовували Ту-141 і UJ-22, то вони по-різному виглядають на екрані радарів і летять з різною швидкістю — після кожної хвилі ППО могла готуватися до пошуку тих апаратів, про які було відомо у попередньому пуску.

До чого призвела "атака дронів"?

Цілі цього удару залишилися невідомими. Очевидно, лише один дрон зміг вразити об’єкт — нафтосховище в Туапсе. У Підмосков’ї безпілотник упав поряд з об’єктом інфраструктури.

Інші або були збиті системами ППО чи РЕБ, або впали з якихось інших причин, причому про якісь важливі об’єкти поблизу місць падіння не повідомляли.

Була, зокрема, версія про те, що в Бєлгороді безпілотники просто зіткнулися з будинками через помилки в навігації, а дрон, що впав у Підмосков’ї, або неточно націлений, або в нього скінчилося пальне.

Цей удар має психологічний ефект — атаки показали, що Україна, ймовірно, може мати засоби для враження об’єктів у глибині російської території, і ППО не завжди здатна впоратися з ними.

Нарешті, є ще один результат, який міг бути досягнутий такою атакою — під час цього нальоту можна було отримати інформацію про роботу систем ППО. Особливо це стосується безпілотників, які атакували цілі у Туапсе та Адигеї.

Вони розташовані поблизу Чорного моря, над яким з початку російського вторгнення чергують літаки-розвідники західних країн. Тому побічною метою таких ударів могло бути розкриття систем протиповітряної оборони — зокрема, розташування радарів.