Чому почали забороняти тікток

Китай звинуватив владу США у тому, що вона перебільшує загрозу, яку тікток нібито становить для національної безпеки. На думку Пекіна, робиться це спеціально, щоб видавити китайську компанію з ринку.

Співробітникам усіх американських державних структур дали розпорядження протягом місяця видалити тікток з усіх пристроїв, де програму встановлено, тому що вона може загрожувати захисту даних.

Влада Канади і країн Євросоюзу вирішила наслідувати американський приклад і звернулася до держслужбовців з аналогічною рекомендацією. Втім, і цей крок окремі західні політики вважають недостатнім – вони закликають піти ще далі та заборонити додаток офіційно, на державному рівні.

Китайські дипломати у відповідь лише розводять руками та апелюють до презумпції невинуватості.

"Євросоюз повинен поважати правила, які склалися на ринку, і припинити так широко і узагальнено інтерпретувати питання національної безпеки", — заявила у відповідь представниця МЗС Китаю Мао Нін.

Вона висунула і обвинувачення у відповідь: слова Брюсселя, на її думку, часто розходяться зі справою.

"ЄС позиціонує себе як найвідкритіший ринок світу, — нагадала китайська дипломатка, — хоча в недавньому минулому щодо іноземних компаній там неодноразово вводили обмежувальні заходи і пояснювали такий необґрунтований утиск саме міркуваннями національної безпеки".

Насамкінець Мао Нін зазначила, що "постійні обмеження дій іноземних компаній в ім’я національної безпеки" лише підривають довіру інвесторів, викликаючи у світової спільноти питання щодо бізнес-клімату у такій державі.

Уявіть себе на місці керівників Тіктоку.

2020 року компанію мало не заборонили в США, чого особисто домагався тодішній президент Дональд Трамп. Керівництву Тікток доводилося щодня відповідати на сотні питань з приводу тих ризиків, які нібито несе додаток для своїх користувачів з погляду кібербезпеки.

У міру свого розвитку громадська дискусія навколо тіктока обростала численними судовими позовами — поки, нарешті, ініціативу Трампа не відкликав Джо Байден, який змінив його у Білому домі.

І ось, майже через три роки, історія ніби повторюється знову — тільки цього разу ставки в ній ще вищі.

Три роки тому додатком користувалися загалом близько 800 мільйонів людей у всьому світі. З того часу кількість користувачів, які завантажили тікток, зросла в рази і на сьогоднішній день становить близько 3,5 млрд. доларів.

З огляду на зростання геополітичної напруженості між Китаєм та країнами Заходу перспективи подальшого розвитку мережі виглядають вкрай невизначеними.

Які три основні претензії до китайської компанії з погляду кібербезпеки — і як вона відповідає на них керівництво?

1. Тікток збирає про користувачів "занадто багато даних"

Критики нерідко звинувачують програму у зборі надмірної кількості даних про своїх користувачів. Як доказ цього твердження зазвичай посилаються на доповідь австралійської компанії Internet 2.0, опублікована в липні 2022 року та присвячена питанням безпеки в мережі.

Вивчивши вихідний код програми, експерти Internet 2.0 дійшли висновку, що тікток займається "збором надмірної інформації" про своїх користувачів — наприклад, де саме людина перебуває, з якого саме пристрою виходить у мережу і які програми на цьому пристрої встановлені.

Втім, в аналогічному дослідженні, проведеному компанією Citizen Lab, зазначено, що "Тікток збирає схожі типи даних, як і інші популярні платформи соцмереж, щоб на їх підставі відстежувати поведінку своїх користувачів".

Такого висновку дійшла у січні поточного року і команда дослідників з Технологічного інституту штату Джорджія: "Ключовим є той факт, що переважна більшість інших соціальних мереж та мобільних додатків роблять рівно те саме".

У пресслужбі Тікток кореспондента BBC також запевнили, що збір даних про користувачів ведеться "відповідно до практики, заведеної у галузі".

2. За допомогою тіктока китайська влада може шпигувати за тим чи іншим користувачем

Представниця Тікток заявила BBC, що компанія повністю незалежна і "не надавала даних уряду Китаю, і не стала б це робити, якби її попросили".

Попри наполегливі умовляння експертів у галузі кібербезпеки, більшість із нас змирилися з тим, що розкриття особистих даних – це та ціна, яку ми неминуче платимо за користування соцмережами.

В обмін на безкоштовне надання своїх послуг соцмережі збирають про своїх користувачів інформацію, яка дозволяє більш прицільно підбирати рекламу, яку їм показують (що істотно підвищує її ефективність).

Є й інший варіант — коли накопичені дані про користувачів продають іншим зацікавленим у них компаніям (які використовують їх із тією ж метою).

Штука в тому, що тікток — на відміну від інших популярних додатків — належить китайському інтернет-гіганту ByteDance. Ті ж фейсбук, інстаграм, снепчат, ютуб та інші медіаплатформи збирають про нас анітрохи не менше інформації – але всі вони базуються у США.

Тому ось уже багато років американські законодавці — а слідом за ними і майже решта світу — виходять з того, що зібрані цими компаніями дані не будуть використані таким чином, щоб поставити під загрозу національну безпеку США.

В указі, підписаному Дональдом Трампом у 2020 році, стверджується, що інформація, зібрана додатком тікток, теоретично дозволяє китайській владі "відслідковувати переміщення співробітників і підрядників федеральних органів влади, збирати на них компромат для подальшого шантажу, а також займатися промисловим шпигунством".

На сьогоднішній день загроза ця виключно теоретична — принаймні інформації про подібні випадки у публічному доступі немає. Однак серйозний привід для занепокоєння дає ухвалений у Китаї 2017 року закон, формулювання якого розмиті та можуть бути інтерпретовані юристами дуже по-різному залежно від цілей трактування.

Стаття 7 китайського Закону про національну розвідку зобов’язує всіх громадян країни і всі організації, що працюють на її території, "надавати допомогу, підтримку та співробітництво" будь-яким представникам китайської розвідки, які до них звернулися.

Це формулювання часто цитують люди, які з підозрою ставляться не тільки до тіктока, а й до всіх китайських компаній у принципі.

Однак дослідники з Технологічного інституту Джорджії стверджують, що пропозиція ця вирвана з контексту, і зазначають, що закон також містить застереження, які захищають права користувачів та приватних компаній.

З 2020 року керівництво Тікток неодноразово намагалося переконати свою аудиторію у тому, що китайські співробітники компанії не мають доступу до даних користувачів, які перебувають за межами Китаю, — і навіть не можуть отримати такий доступ.

Однак у грудні 2022-го пресслужба ByteDance визнала, що кілька співробітників компанії в Пекіні мали доступ до даних щонайменше двох американських журналістів, а також "деякого невеликого числа" інших людей. За допомогою цих даних відстежувалося їхнє переміщення — щоб перевірити, чи зустрічалися вони зі співробітниками Тікток, підозрюваними у витоку інформації у ЗМІ.

Прессекретар Тікток запевняє, що співробітників, які отримали доступ до цих даних, з компанії було звільнено.

Адміністрація Тікток наполягає на тому, що фізично сервери з даними користувачів розташовані на території США та Сінгапуру – а в Китаї не були взагалі ніколи.

Керівництво компанії запевняє, що зараз триває робота над створенням серверних сховищ і на території інших країн — наприклад, весь трафік із Великої Британії та ЄС до 2024 року планується повністю зберігати та обробляти в Ірландії.

3. За допомогою тіктоку можна "промивати мізки"

"Документ, в якому сформульовані Принципи нашої спільноти, прямим текстом забороняє дезінформацію, яка може завдати шкоди самій спільноті або ширшій громадськості, — стверджують представники Тікток. — Серед іншого заборонена і скоординована нещира поведінка" (це формулювання соцмережі описує, наприклад, діяльність проплачених тролів).

У листопаді 2022 року директор ФБР Крістофер Рей заявив американським законодавцям: "Китайська влада може... управляти алгоритмом рекомендацій, який можна використати для проведення операцій впливу" (тобто програма здатна впливати на думку аудиторії з того чи іншого питання).

Побоювання ці ще більше посилюються тим фактом, що інша програма материнської компанії Тікток, яка має назву Douyin і доступна тільки в Китаї, піддається жорсткій цензурі і, як повідомляється, оптимізована для просування освітніх курсів та інших корисних з погляду китайської влади матеріалів.

Усі соціальні мережі в Китаї моніторить ціла армія цензорів, які видаляють будь-який контент, у якому можна побачити критику влади або обговорення питань, привернення уваги до яких несе загрозу зростання політичного невдоволення.

З моменту виходу на глобальний ринок Тікток неодноразово опинявся у центрі скандалів, які розкривали гучні випадки цензури на цій платформі. Один із найвідоміших прикладів — блокування облікового запису користувача зі США за обговорення ставлення Пекіна до мусульман у Сіньцзяні.

На тлі хвилі обурення, що піднялася у суспільстві, керівництво Тікток принесло користувачам свої вибачення і відновило доступ американця до заблокованого акаунту.

З того часу стало відомо ще про кілька випадків цензури — причому йдеться не про спірні рішення команди модераторів (з цією проблемою стикаються всі медіаплатформи, які працюють у мережі).

Порівнявши тікток і Douyin, експерти Citizen Lab дійшли висновку, що широко поширену в Douyin політичну цензуру у тіктоку просто не знайти.

"Слідів очевидної цензури постів на цій платформі немає", — запевняють дослідники.

Аналітики Технологічного інституту Джорджії пробували шукати у тіктоку відео на запити на кшталт "незалежність Тайваню" або з висміюванням голови Китаю Сі Цзіньпіна — і дійшли висновку, що "відеозаписи з усіх цих категорій можна легко знайти на тікток, багато з них популярні і поширені ".

Теоретичний ризик

У підсумку можна сказати, що загалом ці побоювання досить безпідставні: нині будь-які загрози видаються теоретичними і не мають реальних доказів.

Критики стверджують, що тікток — як той троянський кінь: тільки виглядає нешкідливо, а насправді може стати потужною зброєю, наприклад, під час конфлікту.

Програма вже заборонена в Індії, яка в 2020 році запровадила низку обмежувальних заходів не тільки щодо тіктоку, а і кількох десятків інших китайських платформ.

Однак заборона тіктоку у США може виявитися для платформи катастрофічною, адже союзники Вашингтона з такими рішеннями найчастіше погоджуються.

Цілком очевидним це стало, коли в США — виходячи з такого ж теоретичного ризику — ухвалили рішення заблокувати розгортання в країні інфраструктури 5G від китайського телекомунікаційного гіганта Huawei. Союзники Вашингтона наслідували його приклад.

Втім, слід зазначити, що всі описані вище ризики існують лише з американського боку. Китай може дозволити собі з приводу американських додатків не хвилюватися: громадянам Китаю доступ до них заблокований вже не перший рік.