Чому ми бачимо сни іншими мовами

Невдовзі після того, як я почала працювати над цією статтею, мені наснився актуальний сон. Я організовувала вечірку в готелі з гостями зі США, Пакистану та інших країн. Більшість гостей розмовляли англійською; один чи двоє розмовляли німецькою, моєю рідною мовою. У якийсь момент я не могла знайти свого сина й запанікувала. Коли я нарешті його знайшла, то зітхнула з полегшенням: "Ach, da bist du ja!" – "Ось ти де!", німецькою – і обійняла його.

Об этом сообщает Криминальная Россия

Якщо ви розмовляєте кількома мовами, можливо, у вас був подібний досвід їхнього поєднання уві сні.

У моїх снах часто буває англійська, якою я розмовляю в повсякденному житті тут, у Лондоні, а також німецька, мова мого дитинства. Але як і чому наш мозок вигадує ці багатомовні сни – і чи можуть вони вплинути на наші мовні навички в реальному житті?

Розшифровка мови наших снів

На перший погляд може здатися не дивним, що багатомовні люди, які розмовляють різними мовами протягом дня, і навіть люди, які тільки починають вивчати іноземну мову, також можуть говорити цими мовами у своїх снах.

Зрештою, мова, якою ми розмовляємо вдень, зазвичай переходить у наші ночі. Дослідження людей із вадами слуху виявило, наприклад, що вони спілкувалися уві сні за допомогою мови жестів — як і в житті.

Однак якщо придивитися до багатомовних снів уважніше, то постає складніша картина. По-перше, замість того, щоб випадково відтворювати уві сні окремі уривки із нашого дня, наш мозок створює суміш зі щоденних турбот, спогадів та проблем. Він навіть може створювати діалоги невідомою, вигаданою мовою — або мовою, яку ми чули наяву, але ніколи нею не розмовляли (у моїх снах я іноді веду розмови японською мовою, яку я колись учила, але так і не опанувала у реальному житті).

Багато хто, як виглядає, має певну класифікацію мов уві сні — відносно людей, місць чи етапів життя. Наприклад, люди у звичних снах можуть розмовляти тією мовою, якою послуговуються у реальному житті, тоді як у снах про дитинство звучатиме їхня рідна мова.

Водночас такі узагальнення слід робити обережно, оскільки було лише кілька невеликих досліджень багатомовних снів.

Крім того, мова сновидінь може бути багатошаровою, поєднуючи аспекти культури та ідентичності — як у випадку американки тайського походження, яка уві сні купувала сукню для своєї покійної сестри та обговорювала вибір з племінницями тайською та англійською мовами.

Бувають також сни про мовну тривожність — наприклад, коли люди говорять іноземною мовою, а їх не розуміють, або коли вони намагаються відшукати якесь слово у словнику.

Польська жінка, яка брала участь у дослідженні, бачила уві сні англійське слово, яке вона не могла зрозуміти – "haphazard" — а потім шукала його в словнику, коли прокинулася. Інший учасник дослідження з Хорватії уві сні не міг порозумітися з незнайомцем, із яким говорив італійською, німецькою та англійською — аж поки не зрозумів, що вони обидва говорять польською, і розсміявся з полегшенням.

Дослідники сну кажуть, що точну механіку та функцію таких снів встановити важко — частково тому, що сни загалом досі є загадковим явищем для вчених. Водночас вони набагато краще розуміють, як і чому наш мозок обробляє мови і навіть вчить нові слова уві сні. І це принаймні трохи проливає світло на загадку багатомовного сновидіння.

Засвоєння слів уві сні

Щоб зрозуміти зв’язок між сном і мовою, варто почати з однієї мови — вашої власної. Вам може здаватися, що ви вже давно опанували рідну мову, але насправді ви постійно її оновлюєте. Навіть дорослі кожні два дні вивчають в середньому одне нове слово рідною мовою.

"Очевидно, що в дитинстві ми вивчаємо багато нових слів, особливо протягом перших 10 років життя. Але ми робимо це постійно, просто не помічаємо цього", — каже Гарет Гаскелл, професор психології, який очолює лабораторію сну, мови та пам’яті в Йоркському університеті.

Коли ми зустрічаємо нове слово, ми постійно розширюємо свої знання про нього, доки повністю його не зрозуміємо, каже Гаскелл. Він наводить приклад англійського слова "breakfast", що означає "сніданок", яке більшість англомовних людей використовує з упевненістю. Але коли з’являється інше, схоже за звучанням слово, воно може викликати сумніви щодо звичного нам слова.

"У якийсь момент протягом останніх п’яти років усі вивчили слово «Brexit» [мається на увазі голосування Великої Британії за вихід з Європейського Союзу], і воно стало сильним конкурентом слова "breakfast", – каже він.

Коли нове слово "Brexit" конкурувало у свідомості людей із наявним словом "breakfast", могла виникати плутанина. Щоб використовувати нове слово належним чином і відрізняти його від схожих за звучанням слів, нам потрібно пов’язати його з нашими наявними знаннями, говорить Гаскелл: "А для цього треба поспати".

Саме під час сну відбувається ця інтеграція старих і нових знань. Протягом дня наш гіпокамп — ділянка мозку, що спеціалізується на швидкому сприйнятті інформації — вбирає нові слова. Вночі він передає нову інформацію в інші частини мозку, де вона зберігається і поєднується з іншою інформацією. Це допомагає нам вибрати правильне слово в конкретній ситуації та відкидати конкуруючі слова.

"Ментальний лексикон"

За словами Гаскелла, цей процес по суті однаковий — незалежно від того, чи нове слово зустрілося у рідній мові, чи у вивченій пізніше. У випадку багатомовних людей іноземні слова також зберігаються в цьому величезному ментальному каталозі та обираються або відкидаються подібним чином.

"Уявіть, що у вашій пам’яті є певні теги, — каже Гаскелл. — Тож якщо ви маєте ментальний лексикон для німецької та англійської, на кожному слові, яке ви знаєте, стоятиме тег однієї з цих мов. І коли ви говорите, ви пригнічуєте половину слів і зосереджуєтесь на іншій половині".

То ось що я робила у своєму сні про вечірку в готелі, де люди розмовляли англійською та німецькою мовами, – сортувала свій мовний запас і додавала теги окремим словам?

Це було б гарним поясненням — але, на жаль, процес інтеграції та консолідації відбувається під час так званої фази глибокого сну, яка характеризується повільними мозковими хвилями. Такі ж складні сни, як мій про готель, зазвичай відбуваються під час іншої фази, відомої як фаза швидкого сну (REM).

"Дехто стверджує, що швидкий сон відіграє певну роль у цьому процесі консолідації, і що ця роль полягає в тому, щоб навести порядок і, можливо, згладити якість нерівності", — каже Гаскелл.

Щодо мого сну, під час якого я в якийсь момент вислизнула з вечірки, щоб відвідати віртуальну зустріч команди BBC, він каже: "Це справді класична ситуація, коли деякі з нещодавніх спогадів пов’язані з набагато більш довгостроковим знанням. Вона добре узгоджується з цією теорією [про сни, які допомагають консолідувати спогади]. Але наразі про це можна говорити лише гіпотетично".

Водночас ми знаємо напевно, що окрім обробки денної інформації, наш мозок також може вивчати під час сну нові слова.

Марк Зюст — керівник дослідницької групи в Університетській лікарні психіатрії та психотерапії похилого віку в Берні, Швейцарія, який спеціалізується на нейронауці про старіння, сон та пам’ять. Вони з колегами вигадали псевдослова, наприклад "tofer", і поєднали кожне з них з німецьким словом, наприклад "Baum" (дерево).

При цьому вони стежили за тим, щоб ці пари були випадковими і не мали будь-яких звукових асоціацій. Потім вони відтворювали ці пари слів учасникам дослідження, поки ті спали.

Наступного ранку їх запитали, чи поміститься "tofer" у коробку для взуття. Це загальне запитання підтвердило відомі обмеження щодо вивчення будь-якої нової інформації під час сну: ми зазвичай не можемо використовувати цю інформацію свідомо й чітко, коли прокидаємося.

"Вони не могли свідомо відтворити те, що почули уві сні, й сказати: "tofer" означає дерево, — каже Зюст про учасників. — Вони скоріше мали більш інтуїтивне розуміння щодо того, великий це об’єкт чи малий". Близько 60% правильно відповіли, що "tofer" не влізе у коробку для взуття.

Важливо те, що обидва слова – "tofer" і німецьке слово – повинні були звучати під час фази глибокого сну, а саме під час піку повільних мозкових хвиль. Коли дослідники пропускали пік, учасники не засвоювали інформацію.

Матьє Корома, дослідник з Університету Льєжа в Бельгії, який спеціалізується на сні та когнітивних процесах, є співавтором низки досліджень, які доповнюють наше розуміння того, як і коли ми взаємодіємо з мовою уві сні.

"Суть полягає в тому, що ви можете вивчати слова іншими мовами під час сну, навіть нові мови, яких ви ніколи раніше не чули, але ви робите це зовсім іншим способом, ніж коли не спите", — говорить він.

По-перше, вони з командою виявили, що коли ми спимо, ми можемо відрізнити несправжню мову від справжньої. Сплячим учасникам одночасно на одне вухо програвали запис справжнього мовлення рідною мовою, а на інше – беззмістовний запис вигаданою мовою. Під час цього дослідники фіксували їхню мозкову активність за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Результати ЕЕГ показали, що мозок сплячих учасників фокусувався на справжній мові, а не на вигаданій.

Однак під час фази швидкого сну учасники мали тенденцію відмежовуватися від мовлення, яке вони чули. Корома припускає, що так відбувалося тому, що в цей час мозок зосереджувався на внутрішніх процесах: "Коли ми глибоко занурені у сни, ми відключаємося від речей, які можуть їх порушити.

Під час іншого дослідження учасникам уві сні відтворювали японські слова разом із звуками, які натякали на їх значення. Наприклад, слово "inu" (собака) звучало разом із гавкотом, а слово "kane" (дзвіночок) супроводжував дзвін. Різні слова відтворювали під час двох різних фаз сну: легкого сну та REM-фази. Знову ж таки, дослідники фіксували активність мозку учасників за допомогою ЕЕГ.

Під час пробудження учасники могли правильно пов’язати слова, почуті під час фази легкого сну, з відповідними картинками, з частотою, що перевищує просту випадковість — наприклад, поєднати "inu" із зображенням собаки. Однак, коли справа дійшла до слів, що звучали під час фази REM, результат нічим не відрізнявся від випадкового поєднання.

"Щоразу, коли ми досліджували фазу швидкого сну, тобто фазу, коли ми маємо найінтенсивнішу активність уві сні, ми не могли знайти переконливих доказів того, що під час неї відбувалося засвоєння", — каже Корома. Він додає, що це не означає, що ми не можемо вчитися на цьому етапі — просто потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чи це можливо.

Покращення денного навчання

Чи означає це, що ми можемо без особливих зусиль вивчати японську мову уві сні, просто програючи уроки всю ніч, щоб переконатися, що ми вловимо правильну фазу сну?

Не обов’язково. Насправді це може призвести до зворотного ефекту й порушити ваш відпочинок, каже Корома. Він також зазначає, що під час дослідження учасники вивчали нові слова набагато швидше, коли вони не спали, ніж уві сні, й могли використовувати їх більш впевнено, тому що засвоїли їх свідомо.

"Навчатися краще вдень, а сон корисніший для кращого запам’ятовування, а не для опанування нової мови, — каже Корома. — Це інтерактивні процеси, вони доповнюють один одного, тобто ви навчаєтесь протягом дня, а під час сну ви сортуєте цю інформацію, консолідуєте деякі свої спогади та намагаєтесь помістити її у новий контекст".

Чи є інші способи використання сну для вивчення мов?

"Найкращий спосіб — це, ймовірно, вчити нову мову перед сном, а потім програвати деякі зі слів, які ви щойно почули, поки ви спите, — каже Корома. — І якщо ви програватимете їх досить тихо, це підвищить ваші навчальні здібності. Але якщо вони звучатимуть занадто голосно, це фактично знизить вашу здатність до навчання. Тож потрібне правильне налаштування".

Зюст з Бернського університету рекомендує вивчати нові слова вдень, а вночі "зосередитися на тому, щоб виспатися. Тоді мозок буде робити те, що йому потрібно".

Вирішення проблем уві сні

Водночас дослідники з обережністю підходять до потенційної ролі багатомовних снів у нічному процесі навчання.

"Надзвичайно важко визначити, яке місце у цьому можуть займати багатомовні сни", — каже Зюст.

Частково тому, що ширша когнітивна мета снів досі незрозуміла. Одна з ідей, за словами Зюста, полягає в тому, що вони є скоріше побічним продуктом "активності мозку та сортування слідів пам’яті". Це не означає, що сни абсолютно не пов’язані з процесом вивчення мови – просто вони, можливо, є наслідком, а не основною подією.

"Цілком можливо, що під час багатомовних снів мозок намагається поєднати ці дві мови", — каже Зюст. Але хаотична, індивідуальна природа снів, та й самих мов, ускладнює вивчення цього процесу.

Корома зазначає, що фаза швидкого сну пов’язана з вирішенням проблем і емоційною регуляцією. Подібним чином сни можуть дозволити нам спробувати використати нові слова чи фрази в різних сценаріях, вважає він, або дослідити емоції навколо мов, якими ми розмовляємо.

Данута Габриш-Баркер, професорка психолінгвістики Сілезького університету в Польщі, дійшла до подібного висновку під час аналізу снів багатомовних людей, припускаючи, що такі сни можуть виражати "страхи та бажання" щодо вивчення іноземної мови, зокрема прагнення наблизитися до рівня носія мови.

Ця ідея співзвучна з дослідженнями, які показують, що намагання опанувати нові слова чи вміння уві сні може допомогти нам бути більш креативними та краще вирішувати проблеми наяву, а також краще опановувати власні емоції. Але, як наголошують Корома та інші дослідники, це лише можливість, а не доведений факт.

Тож мої багатомовні мрії залишаються загадкою — принаймні з точки зору їхньої практичної функції. Але розуміння нічної акробатики мого мозку викликало у мене благоговіння перед тими зусиллями, які потрібні, щоб вивчити хоча б одне слово. І я таки вивчила одне нове іноземне слово під час написання цієї статті – правда, не уві сні.

Це "hypnopédie" — французькою воно означає процес навчання уві сні. Я дізналася про нього від Короми, який використовує його в одній зі своїх статей. Минуло кілька ночей з того часу, як я вперше його побачила. Цікаво, які теги прикріпив до нього мій мозок уночі – можливо, французька, бельгійська, сон і дедлайн? Тепер це може бути початком цікавого сну.